Очікування: Після уроку учні зможуть:
— пояснити поняття „літературна казка";
— показати її тісний зв'язок з народними казками;
— розповісти окремі відомості з життя І. Франка, зміст казки „Фарбований Лис";
— набути навичок переказування художнього твору, розвитку своєї уяви;
— висловлювати свою думку щодо найкращих людських якостей, розуміти відповідальність за свої вчинки.
— Знатимуть сутність порушених у казці проблем;
— Умітимуть пояснювати головну думку твору ,характеризувати риси образів персонажів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет І. Франка; виставка його творів, картки, підручник, ілюстрації до казки, комп’ютер.
Теорія літератури: поняття про літературну казку.
Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, краєзнавство.
Організація діяльності та хід роботи на уроці
Епіграф : Не микайся, Грицю, бо дурниця боком вилізе.
Народна мудрість
З’ясування емоційної готовності до уроку: Казковий світ чарівний і неповторний .Мандрувати його стежками завжди цікаво і повчально.Казка потребує особливої атмосфери.Діти ,а з яким настроєм ми сьогодні поринемо у світ казки?( словесне малювання учнів)окрім гарного настрою .плідної праці я бажаю вам ще й цікавої зустрічі з героями казки .
Мовленнєва вправа «Кричалка»
Я- п’ятикласник, я- особистість творча, я думаю, я замислююсь. Я висловлюю думки. Ми хочемо знати все.
I. Мотивація навчальної діяльності
Казка — це наш любий приятель, який приходить до нас у дитинстві і не полишає уже дорослих. Вона супроводжує людину з найдавніших, найсивіших часів до нинішніх. Завдяки їй розвивається наша фантазія, зростає інтерес до книжки. Вона ушляхетнює наші душі, розважає, допомагає пізнати світ, кличе у мандри, велить бути сміливими й мудрими, вчить робити добро і зневажати зло.
Як ви знаєте, спостерігаючи за плином життя, проблемами, які доводиться у ньому долати, народ складав казки. Але є казки, які складав не народ, а одна людина, письменник. їх називають літературними або авторськими.
II. Оголошення теми та очікуваних результатів
- доповніть загальний перелік власними цілями;
- чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
III. Надання учням необхідної навчальної інформації
1. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань:
--озвучення вражень від прочитаного.
2) Самостійна робота з підручником.
Проблемне запитання : чим відрізняється народна казка від літературної?
Ознаки народної казки Спільні ознаки Ознаки літературної казки
Створені народом;
Передавалися з уст в уста;
Складені прозовою мовою. Поєднання реального і фантастичного;
Неймовірні пригоди;
Зачин. Основна частина. Кінцівка.
Трикратні повтори. Створені письменником;
Передавалися в письмовій формі4
Можуть бути і прозові і віршові.
. Ознайомлення учнів із постаттю І. Франка у літературі.
Розповідь учителя (показ портрета) Він один з тих митців чарівного слова для дітей. Автор багатьох казок. Хто ця видатна постать? Що спонукало його писати фантастичні твори? Про це ми дізнаємося, коли вирушимо в мандрівку стежками дитинства Франка. Отже це Іван Якович Франко, ім’я якого відоме як в українській, так і в світовій літературі. Подивіться уважно на нього. Благородне обличчя, щирі, розуми виразні очі. У погляді — замріяність, чуйність, доброта. Був щирим українцем, патріотом своєї землі, любив носити національний одяг — саме тому на фото у вишиванці.
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року у с. Нагуєвичі на Івано-Франківщині (діти записують у зошити). Батько його, Яків Іванович, був досвідченим ковалем, добрим і товариським. Іван дуже любив свого батька і від нього перейняв девіз: „З людьми і для людей". Через усе життя хлопець проніс вогонь батьківської кузні, яка слугувала йому ніби підготовкою до майбутнього. Він слухав там різні розповіді, веселі і сумні, про життя народу, вчився працювати. Мати, Марія Миколаївна, була доброю жінкою. Пізніше Іван напише, що „у нього серце м'яке на красу, на добро податливе і горда душа, непогасна любов до народної пісні" — усе це від мами. Отже, батьки були першими вчителями, що заклали міцний фундамент майбутньої цільної та світлої особистості.
Ріс Іван Франко допитливим, сміливим хлопчиком, з добрим і вразливим серцем. Любив милуватися природою, підгірською красою. Коли Івась пішов до школи, то, незважаючи на важкі умови, гарно вчився, був найкращим учнем у класі. Та і в подальшому він виявляв великий інтерес до науки. Навчався у Львові, за кордоном.
Івана Франка називають Великим Каменярем, титаном праці. І це справді так.
Він написав силу-силенну різноманітних творів. Серед них є чимало творів
для дітей, близько 50 казок. Колись він мудро сказав: „Тисячі речей забудете,
а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до
смерті".
(Перегляд виставки творів І. Франка.)
Ось перед вами твір «Фарбований лис». Коли (цензура) прочитала цю казку, то заборонила її дружкувати. Чому? На це питання ви спробуєте дати відповідь, коли розглянемо зміст казки. 3) Постановка проблемного запитання, запис учнями у зошити:
Чому тогочасна влада заборонила друкувати казку „Фарбований Лис"?
4) Обговорення змісту, епіграфа .
Як ви гадаєте, чому саме ці слова слугують нам епіграфом до сьогоднішнього уроку?
Добре. А тепер перевіримо як ви уважно читали казку вдома.
1. „Жив собі в однім лісі ... (Лис Микита, хитрий-прехитрий").
2. „Йому здалося, що нема ... (нічого неможливого для нього").
3. „... вів своє Лис і задумав завтра ... (побігти до міста і з базару вхопити курку").
4. „Але не встиг він добігти до базару, коли йому назустріч біжить ... (Пес").
5. „От він, недовго думаючи: скік у ... (діжку").
6. „Лис Микита був ... (урятований").
7. „Майже вмираючи зі страху, бідний Лис Микита мусить сидіти в ... (фарбі аж до вечора").
8. „Аж коли смеркло, Лис Микита вискочив ... (зі свого незвичайного купелю").
9 .„Але в ту хвилину зиркнув на себе - ... (лишенько!").
10. „Он там ... Ой, та й страшно ж! Ой, та й ...(люте ж!").
11.„На цьому можна добру виграти. Стійте, лишень, я вам ... (покажу себе").
12. „Сьогодні рано Святий Миколай виліпив мене з ... («небесної глини»)
13. „Йди на землю і будь ... (царем звірів").
14. „Нечувана радість запанувала в ... (звіринім царстві").
1Ь. „Пішли дні за днями Лис Микита був ... (добрим царем").
16. „Але як молоді Лисички задзявкотіли, Лис ... (задзявкотів по-лисячому").
17. „Всі кинулися на нещасного Микиту і (розірвали його на шматочки").
IV. Інтерактивна частина. Робота над змістом казки
1) Пояснення незрозумілих слів:
заставляти на нього залізо — ставити пастку;
торговиця — базар;
товк своє Лис — говорив одне і те ж;
не здурив — не обдурив.
2) Ознайомлення зі змістом казки.
Декламація казки початку казки до слів.....і з торговиці вхопити курку".
— А далі (продовжує вчитель) усі події казки тісно пов'язані між собою: одна зумовлює іншу, а ця — ще іншу і т.д. Між подіями є причинно-наслідковии зв'язок. Спробуймо його відтворити, пригадавши основні події. (Діти казку прочитали вдома).
3) „Мозковий штурм".
Основні події у казці „Фарбований Лис" (діти їх називають, кожному дається картка з порушеним причинно-наслідковим зв’язком. Завдання відновити цей зв'язок.):
— Лис на торговиці;
— Микита у діжці з фарбою;
— „сюрприз" ранку;
— поява перед лісовими звірями;
— проголошення себе царем;
— царювання Лиса;
— роковини у Микити;
— несподіваний кінець владарювання.
Хто швидше справився з індивідуальною роботою, зачитує свій варіант.
4) Робота в мікрогрупах. Підготуватися до читання уривків казки у дійових. Особах, дотримуючись інтонації читання, виділити мову автора і мову ділових осіб. Від слів:
1. «Жив собі Лис…» до «Але ми разом…»
2. «Тоді Лис перший заговорив…» до «Нечувана радість…»
5) Робота в парах. Вправа «аналіз ситуації»
Які із цих рис характеру притаманні Лису Микиті?
Гордість, краса, хвалькуватість, розум, сміливість, доброта, кмітливість, доброзичливість, хитрість, боягузливість, спритність, нерішучість, вигадливість, ризикованість, корисливість, кар’єризм, веселість, самотність.
V. Закріплення вивченого
1) Систематизуюча бесіда:
— Чи сподобалась вам казка? Чим саме?
— Хто з дійових осіб найбільше запам'ятався?
— Хто ховається під образом Лиса?
— Кого висміяв І. Франко у цій казці?
— Чи вдало дібраний епіграф до уроку? Кого з дійових осіб він характеризує?
2) Усне малювання.
а) Яким ви уявляєте Лиса Микиту в різних ситуаціях?
Перегляд виставки ілюстрацій до казки.
Б) Творче моделювання. Уявіть себе в лісі. З яким звіром ви себе асоціюєте? Чому?
Пояснення домашнього завдання,
Ознайомлення із алгоритмом-рекомендацією для малювання портрета Лиса чи інших дійових осіб.
Алгоритм-рекомендація для малювання портрета Лиса або інших дійових осіб
1. Перечитай текст.
2. Знайди в ньому опис зовнішності Лиса.
3. Визнач, з яких портретних деталей він складається. Випиши їх послідовно в зошит.
4. В яких словах цього опису ви відчуваєте авторське ставлення до героя? Яке воно?
5. Чи подобається вам Лис?
6. Спробуйте подумки уявити, як він виглядає.
7. Усно або фарбами, олівцем намалюйте Лиса. Які події з твору ваш малюнок відображає?
VI. Гра-сюрприз. Кожна казка має фантастичний момент. А зараз для вас невеличкий сюрприз. Перегляд мультфільму.
VIІ. Підбиття підсумків уроку
1) Метод „Незакінчене речення":
— І. Франко у своїй казці висміяв...
— В образі Лиса Микити автор змалював...
— Як я працював (ла) на уроці — Що мені вдалося, а що ні. — Що сподобалось, а що ні
2) Метод „Мікрофон".
Учням пропонується відповісти чітко на проблемне запитання, поставлене на початку уроку, використовуючи одержані на уроці знання.
Підсумок учителя. Казка „Фарбований Лис" — сатирична. Тут в алегоричній формі І. Франко розкриває суть тогочасної влади, її керівників. Письменник викриває хитрого і підступного Лиса, який живе за рахунок беззахисних звірят. Так бувало і серед простого люду та панства за часів життя автора казки. Саме тому цензура заборонила її друкувати.
VII. Домашнє завдання (альтернативне)
Намалювати портрет Лиса або інших звірів із твору, скориставшись алгоритмом-рекомендацією, підготуватись до характеристики образу Лиса Микити, скласти кросворд до твору. Виписати цитати до характеристик Лиса. Придумати свій кінець казки.
VIII. Оцінювання учнів з мотивацією.
ЛІТЕРАТУРНІ ДИКТАНТИ
МАТЕРІАЛИ ДО УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
7-Й КЛАС
Тема. СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ
Закінчи речення.
1. До соціально-побутових пісень належать... ко¬зацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, ремісницькі, бурлацькі, наймитські, переселенські.
2. Козацькі пісні створені за часів... існування За¬порозької Січі.
3. У них йдеться про... військові походи козаків.
4. Для козацьких пісень характерний пафос... ге¬роїчний і трагічний.
5. Туга за рідним краєм, сім'єю простежується у піснях... бурлацьких.
6. Про тяжкий гніт і повну безправність селян свідчать пісні... кріпацькі.
7. Прокляття панам, які насильно віддали хлоп¬ця в солдати, офіцерам, які знущалися з ново¬бранців, звучать у піснях... солдатських.
8. Про любов до певного ремесла йдеться у... ре¬місницьких піснях.
9. Пісні «Ой пішов я до Бельгії, пішов у чужи¬ну», «Ой Канадо, Канадочко, яка ж ти зрадли¬ва... » належать до... переселенських.
10. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небез¬пека ворожих нападів, хвороби і смерть на чу¬жині — основні мотиви пісень... чумацьких.
11. Чумацький промисел, що його оспівують у ба¬гатьох творах, в Україні відомий з... XV ст.
12. Чумаки переважно торгували... рибою і сіллю.
Коломийки
1. У якому регіоні України побутують коломий¬ки? (У Західній Україні)
2. Із скількох рядків складається ця пісня? (Із двох)
3. Скільки складів має коломийка в кожному рядку? (Чотирнадцять)
4. Як називаються кілька коломийок, об'єднані однією темою? («В'язанка»)
5. Від чийого імені співають коломийки про до¬звілля молоді? (Від імені дівчини і парубка)
6. Які музичні інструменти згадано у цих коло¬мийках? (Скрипка, бубон, цимбали, сопілка)
7. Хто заважає хлопцю нарубати матері дров та принести води? (Дівчата і молодиці)
8. Що просила стара дівка у хлопця? (Поцілу¬вати)
9. Що обіцяють дівчата хлопцеві, котрий їх сва¬тає? (Бити)
10. Який художній засіб використано у рядку: «Така дівка воду брала — живий образочок!»? (Порівняння)
11. Що означає фраза «кралечко пишна»? (Красуня.
12. Закінчіть коломийку
«Ой весела коломийка, весела, весела,
Та й танцюють коломийку...» (...і міста, і села)
Тема. ІВАН ФРАНКО. ПОВІСТЬ «ЗАХАР БЕРКУТ» І-ІІ розділи повісті
Бліц-диктант
І.Де відбуваються події у повісті І. Франка? (У Карпатах)
2. У якому столітті відбуваються описані події1/ (У XIII столітті)
3. Який соціальний стан Тугара Вовка? (Боярин)
4. Хто доіпоміг Мирославі у боротьбі з ведмеди¬цею? (Максим)
5. Хто мав серце як щире золото? (Максим)
6. Скільки жителів було у селі Тухля? (Півторі тисячі)
7. Яке було основне заняття тухольців? (Скотар¬ство)
8. Хто був старійшиною у громаді? (Захар Беркут]
9. Скільки років було Захарові Беркуту? (90)
10. Як називається великий кам'яний стовп у ту-хольській долині? (Сторож)
11. Коли відбувалося полювання на Тухольщині? (Навесні)
12. Чим пишалися тухольці? (Гірським проходом)
VII-VIII, IX розділи повісті
Дайте відповідь.
1. Якою була реакція 3. Беркута на звістку, що його син перебуває в полоні? (Намагався не ви¬являти того, про що хвилювався і переживав)
2. Хто навчив тухольських майстрів робити ме-тавки? (Мирослава)
3. Кому наснився віщий сон? (Захару Беркуту)
4. Хто порадив тухольській громаді «не спиняти монголів перед тісниною, а пустити їх у котло¬вину»? (Максим)
5. Хто веде переговори з тухольцями? (Тугар Вовк)
6. До яких сил природи найчастіше звертається Захар Беркут? (До сонця)
7. Що намагався застосувати 3. Беркут у бороть¬бі з монголами? (Воду)
8. Що стало «світлою хвилею се¬ред пітьми невільництва» для Максима? (Коротка зустріч із Мирославою)
9. Хто вибив сокиру з рук Бу-рунди над головою Максима? (Тугар вовк)
10. Хто врятувався з-під води?
(Максим)
11. Що спускали тухольці вниз водоспадом? (Пні)
12. Хто виголосив «золоте слово»? (Захар Беркут)
Назвіть героя, кому належать нижченаведені слова.
1. «Невже ж між твоїм боярським, а моїм му¬жицьким родом така велика пропасть, що її любов не могла перегатити? Та й чим же я так вищий від мене? » (Максим)
2. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!» (Тугар Вовк)
3. «Мудрі права наші походять не від твого кня¬зя, а від дідів і батьків наших. Мудрих судіїв княжих ми не видали досі і жили тихо, в згоді й ладі, судячись самі громадським розумом». (Захар Беркут)
4. «Ні, ні ... не буде того. Я не піду дальше! Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від того прокля¬того наміру». (Мирослава)
5. «Дивні ж у вас порядки! ... Князь бунтує про¬ти своїх слуг, слуги проти князя, князь і слу¬ги проти народу, а народ проти усякої власті! Дивні порядки!» (Пета)
Упізнай героя. Про кого ці слова?
1. «Се новий тухольський боярин справляв вели¬кі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя.» (Тугар Вовк)
2. «Вона була в батька одиначка, а до того ще за¬раз при народженні втратила матір...» (Мирос¬лава)
3. «Се був сивий, як голуб, 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській гро¬маді. Батько вісьмох синів, із яких три сиді¬ли вже разом із ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин...» (Захар Беркут)
4. «Не вітцем і опікуном ми вважаємо твого кня¬зя, але карою божою, засланою на нас за гріхи наші, від якої мусимо відкупуватися щорічни¬ми данинами. Чим менше ми про нього знаємо, а він про нас, тим ліпше для нас. І коби вся наша Русь могла позбутися сьогодні його з усіма його ватагами, то, певно, була би ще щаслива і ве¬лика!» (Князь Данило) 5. «...Своєю одною рукою вмів плести скусні коші і знав бага¬то пісень та оповідань про да¬лекі краї, то громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою, загально
люблячи і поважаючи його за рани, понесеш в війні з наїзником, і за його чесний, веселий характер». (Митько Вояка)
6. «Мов мертвий, глядів ... на пожежу: йому зда¬валось, що в його грудях щось обривається, щось палахкоче й ниє, а коли грянуло пожа¬рище, повалилася покрівля, ... скрикнув бо¬лісно і зірвався на рівні ноги...» (Максим)
7. «...Головний начальник свого відділу, чолові¬чок літ коло сорока, тип монгола і невеличкий, повертливий з хитро мигаючими, малими, мов мишачими, очима». (Пета)
8. «... Ціпкий народ: кого раз у руки зловлять, то вже не люблять пустити». (Гухольці)
За поданими висловленнями, які містять певну життєву позицію, визначте героя твору.
1. «Вибору немає. Берімо поміч, де її знайдемо». (Тугар Вовк)
2. «Я не піду дальше! Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру». (Мирослава)
3. «Великої сили великого Чінгісхана ми не ля¬каємось. Вона моясе нас зробити трупами, але не зробить нас рабами». (Максим)
4. «А коли гинути, то гиньмо як мужі, з оруж-жям у руках». (Максим)
5. «Сонце, я поклоняюсь тобі, як діди наші тобі поклонялись, і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити!» (Захар Беркут)
6. «До остатньої краплі крові повинна боронити громада своєї свободи, свого святого ладу!» (За¬хар Беркут)
7. «Не гордуй бідними, не гордуй низькими, не гордуй робучими, ... бо хто ще знає, до котрої хто криниці прийде воду пити!» (Максим)
8. «Усі ми — власність князя, зі всім, що має¬мо, з худобою й землею. Князь один вільний, а ми його невільники. Його ласка — то наша воля. Він може зробити з нами, що хоче». (Ту¬гар Вовк)
9. «Щоб з'єднати в одних руках силу народу, треба ослабити силу народу. Щоб одному на¬дати велику власть над народом, треба кож¬ній громаді відібрати її свободу, треба розбити громадські зв'язки, обезоружити громадські руки». (Захар Беркут)
10. «Життя в неволі нічого не варте, ... краще смерть!» (Максим
Тема. ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Життєвий і творчий шляхТ. Г. Шевченка
1. Де 1-коли народився Т. Шевченко? (9 березня 1814 р. у с. Моринці на Черкащині)
2. У якому закладі навчався майбутній письмен¬ник, здобувши волю? (Академії мистецтв)
3. Як називалася перша поетична збірка Т. Шев¬ченка? («Кобзар»)
4. Коли вона була надрукована? (У 1840 р.)
5. Скільки творів до неї увійшло? (8)
6. Який твір Шевченка відкриває перше видання «Кобзаря»? («Думи мої, думи мої...)
7. Які ви знаєте автобіографічні твори Т. Г. Шев¬ченка? («Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині...», «Художник»)
8. За що був арештований Тарас Григорович? (За участь у Кирило-Мефодїївському братстві і напи¬сання революційних віршів)
9. Яку назву має альбом художника про Украї¬ну? («Мальовнича Україна»)
10. Як називається гора, за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко? (Тарасова)
11. Який твір написав Т. Г. Шевченко, перебуваю¬чи на Лебединщині? («Ой по горі ромен цвіте»)
12.3а рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)
Тема. АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ.
ОПОВІДАННЯ «ЗА СЕСТРОЮ»
Найуважніший читач
1. Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка)
2. Дружина Степана Судака. (Палажка)
3. Музичний інструмент, яким володів дід Па¬нас. (Бандура)
4. Час, який обрали козаки для атаки на татар. (Полудень)
5. Прізвище козацького ватажка. (Недоля)
6. Зброя, якою козаки використовували під час
бою з татарами. (Шабля)
7. За допомогою чого Непорадний захопив тата¬рина? (Аркана)
8. Командир татар. (Мустафа)
9. Герой, який перебував серед козацтва і знав
татарську мову. (Панас)
10. Хто продав головного героя татарам-купцям?
(Харциз)
11. Ім'я полоненого татарина. (Гусейн)
12. Засіб, за допомогою якого татари перевозили
награбоване майно. (Віз)
Бліц-диктат
1. Головний герой оповідання «За сестрою».
(Павлусь)
2. Стільки дітей було у родині Судаків. (Троє)
3. Так звали діда. (Андрій)
4. Кинулася із сокирою на татар. (Палажка)
5. Козак, який узяв у полон Мустафу-агу. (Семен Непорадний)
6. Ким був Павлусеві Петро? (Старший брат)
7. Хто продав Павлуся татарам? (Харциз Карим)
8. як звати сестру, у пошуки якої вирушив Пав¬лусь? (Ганнуся)
9. кого подарував Сулейман своєму синові? (Пав¬луся)
10. Де жив Девлет-Гірей? (У Бахчисараї)
11. Який документ дав Мустафа Павлусю про звільнення? (Грамоту)
12. Кого побажав ще звільнити Павлусь? (Остапа Швидкого)
Упізнай героя.
1. «...Стала оборонятися кулаками, мов довбня¬ми, і зубами. Не могли її подолати, бо коли по¬бачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов око¬лоти». (Палажка)
2. «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і ді¬дусь, і багато інших дужих козаків полягли». (Павлусь)
3. «...Був кремезний козак літ тридцяти. Одяг¬нений у широчезні, як море, червоні штани,
які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко роз-христана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». (Семен Непорадний)
4. «Без шапки і босий, в одній свитині, із зв'язаними руками, він приліг на траві.... При згадці про неволю в нього завмирало серце з болю». (Степан Судак)
5. «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поїси один видасть із себе голос... Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». [Татарин, який після опинився у полоні)
6. «...Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». (Семен Непо¬радний)
7. «Він поліг перший... Він стримав на собі цілу татарську навалу». (Остап Тріска)
8. «...Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов'язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». (Дід Андрій)
9. «...Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». (Петро).
10. «У Сулеймана-ефенді живе невільник..., укра¬їнець, земляк мій. Викупи його і подаруй мені». (Остап Швидкий)
11. «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогод¬нішня перемога». (Молодий Мустафа-ага)
Закінчи речення.
1. «Ніде краю не видно. Обрій неба, наче вижо¬лоблена півкуля... Ніде ні лісу, ні гори... А по¬їдете десять миль в який-небудь бік — те саме й те саме.» Так автор описує... степ.
2. Свиридова могила — це місце... зустрічі ко¬заків.
3. Заграва, яку побачив козак на заході вранці означала... пожежу.
4. На Січі Семен Непорадний славився... неабия¬кою силою.
5. Непорадним його називали через те, що він... у якійсь зустрічі з татарином не вмів собі дати ради.
6. Ймення козакам давали на Січі... ні у кого про це не питаючи.
7. У сідлі коня, на якому Павлусь втік від татар, козак знайшов... гроші.
8. Думка «Я бачу, що в татар вартніше сідло, ніж сам кінь з татарином» належить... Семену Непо-радному.
9. До місця перебування Непорадного приїхало... п'ятдесят козаків.
10. Непорадний не відгукнувся на оклик козаків, щоб... не збудити хлопця.
11. Серед козаків Павлусь зустрівся з... братом Пе¬тром.
12. Рани Павлусю лікував ... З/й Панас.
тема. М. СТЕЛЬМАХ.
ПОВІСТЬ «ГУСИ-ЛЕБЕД1 ЛЕТЯТЬ»
Чи знаєте ви зміст повісті?
1. Від імені кого ведеться оповідь у повісті М. Стельмаха? (Від імені Михайлика)
2. Яке диво сталося на очах у Михайлик, коли він спостерігав за лебедями? (Вони повернулися знову.)
3. Чому сміявся дід? (Бо Михайлик злякався, що сон¬це, як мама, може загубити ключі.)
4. Чим прославився дід головного героя? (Він був майстром, який умів робити все.)
5. Яке дуже сильне захоплення було у головного героя? (Читання книжок)
6. Кому Михайло дав жменю насіння? (Маленько¬му голодному хлопчикові)
7. До яких хитрощів удавався хлопець, щоб до¬вше читати книжки? (Залазив на піч з каганцем, коли всі засинали)
8. Хто навчив маленького Михайлика любити красу природи й землю? (Мати)
9. Що зібрав Михайлик, щоб стишити гнів мате¬рі за взяте без дозволу гарбузове насіння? (Ща¬вель на борщ)
10. Як Михайлик узимку ходив до школи, не ма¬ючи чобіт? (Його носив батько на руках.)
11. Хто наполягав на тому, щоб Михайлик обов'язково навчався в школі? (Мати)
12. Хто, за висловом письменника, пролітав над хатою, над дитинством і над його життям? (Лебеді)
Упізнай героя.
1. «Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли немає якоїсь підпірки, тоді нею стає його при¬сохлий живіт». (ДідДем'ян)
2. «Вона чогось непокоїться, викручує рухливу шию, і то одним, то другим оком придивляєть¬ся до неба, і тріпоче єдиним крилом». (Качка)
3. До роботи... був рідким, наче юшка, зате кру¬то міг замісити якусь сутягу чи паскудство га ньому показати спритність своєї невели-ї голови, мізки якої були націлені на свіжу лійку». (Юхрим Бабенко)
4. «Хоча ми... однолітки, він вважає, що йому треба старшувати наді мною, бо минулого року пас три корови, а я тільки вертівся біля діда і його ремесла...» (Петро Шевчик)
5. «В її устах і душі насіння було святим сло¬вом». (Мати Михайлика)
6. «І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів...» (Михайлик)
7. «Він обома ручатами схопив зернята, а потім поглянув на матір». (Голоднийхлопчик)
8. «Вона ще раз обвела мене своїм скорботним по¬глядом і пішла... прямо на мою вулицю. Між вишняками раз і вдруге майнула її хустка...» (Жебрачка)
9. «На його високій статурній постаті метляєть¬ся кавалерійська шинельна, з-під якої відстов¬бурчується пістолет». (ДядькоСебастіян)
10. «Дома він про нашу працю говорив як про щось героїчне: «Хмари йдуть на нас, громи об¬валюються над нами, а ми собі оремо та й оре¬мо поле». (Батько)
11. «Сто друзів — це мало, один ворог — це бага¬то». (Юхрим Бабенко)
12. «Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем». (Мати)
Тема. ГРИГІР ТЮТЮННИК. ПОВІСТЬ «КЛИМКО»
Бліц-диктант
1. Яка епоха відтворена в повісті? (Велика Вітчиз¬няна війна)
2. Ім'я дядька, із яким жив Климко у бараку. (Кирило)
3. Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (Трояндову сукню)
4. По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (Молоко)
5. Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (Італійці)
6. Де працював дідусь? (У хлібопекарні)
7. Як було звати дочку Наталі Миколаївни? (Оля)
8. Харч, який герої твору вважали найціннішим. (Сіль)
9. Місто, до якого подорожує Климко. (Слов'янськ)
10. Хто дав хлопчикові капці? (Швець)
11. Чому Климко певний час перебував у Слов'ян¬ську, а не повернувся додому? (Хворів)
12. Скільки днів був непритомним Климко? (Три)
Чи знаєте ви зміст повісті?
1. Ким працював дядько Кирило? (Машиністом)
2. Що приносив дядько Климку, повертаючись із роботи? (Гостинець)
З.Де став жити Климко, коли розбомбили ба¬рак? (У шахтній ваговій)
4. Хто окупував селище, де жив Климко? (Іта¬лійці)
5. Який товар на базарі був найдефіцитнішим? (Сіль) ,
6. Якої пори року здійснював подорож хлопець? (Восени
7. Де хлопчик ночував під час мандрівки з Дон¬басу в Слов'янськ? (Устепу)
8. Яке лихо сталося з Климком під час подоро¬жі? (Заболіли ноги)
9. Прізвище діда Зульфата. (Гарєєв)
10. Зброя, яка була у поліцаїв. (Карабіни)
11. Кого врятували швець і Климко на базарі під час німецької облави? (Дівчину)
12. Що запропонував Климко жінці за сіль? (Гроші)
Тема. БОГДАН ЛЕПКИЙ. «ЦВІТ ЩАСТЯ»
Чи знаєте ви зміст повісті?
1. Що відповіла мати на питання дитини: «Що таке щастя?»? (Доля)
2. Де стояла хата, у якій жила жінка з дитиною? (На горбочку біля ставу)
3. Що зробила мати, коли хлопчик був у ліжку, приготувавшись до сну? (Прочитала молитву)
4. Яка пташка співала під вікном хати вночі? (Соловей)
5. Що чекав хлопчик, щоб піти на пошуки цвіту щастя? (Доки засне мати)
6. Що, на думку хлопчика, допоможе дістати ча¬рівний цвіт щастя (Вода ставу)
7. Якою Богдан Лепкий у творі називає квітку щастя? (Пахучою і променистою)
8. До кого звернувся хлопчик, щоб переплисти на інший берег ставка? (До лебедя)
9. Які пахощі з лісу відчув хлопчик під час ман¬дрівки вранці? (Живиці)
10. Чим закінчилася прогулянка для героя? (Хво¬робою)
11. Завдяки кому вже дорослий хлопець пізнав «усі цвіти на світі»? (Старому вчителеві бота¬ніки)
12. Яким риторичним запитанням закінчується твір? («Та чи дістане її? Хто знає?»)
Тема. БОРИС ХАРЧУК. ПОВІСТЬ «ПЛАНЕТНИК»
Чи правильне твердження?
1. Агроном спеціально оселився у бабусі, щоб та йому щовечора розповідала про Планетника. (Ні)
2. Олена Булига щодня очікувала на приліт гос¬тя з далекого минулого. (Ні)
3. За жанром «Планетник» Б. Харчука — повість-легенда, як визначив сам автор. (Так)
4. У хаті бабусі було скрізь прік ло зіллям. (Так)
5. Бабуся не хотіла приймати кваргит в неї не було корови. (Так)
6. Літня жінка любила городину і поралася ка ній до заходу сонця. (Так)
7. Квартирант замість сплати за пре
у бабусі грошима повинен був доглядати за її господарством. (Ні)
8. Події легенди про Планетника відбува часів нападу монголо-татар на Україну. (Ні)
9. Планетник був чародієм, який своїм «а ванням завдавав людям чимало клопоту. (Ні)
10. Уперше зустрівшись з агрономом, бабуся за¬питала у нього: «А ви часом не впали з неба?» (Так)
11. Олена Булига розповідала своєму квартиранту легенду про Планетника, коли поралася біля печі, готуючи сніданок. (Ні)
12. Жінка була працьовита. (Так)
Чи знаєте ви зміст повісті?
1. Яка історична епоха відтворена у повісті? (Крі¬паччина)
2. Яку рослину мати дозволила пересадити сину? (Нарцис)
3. Що знищувало городину? (Дощ із градом)
4. Яке слово сказала знахарка, проводячи риту¬ал ворожіння над хлопцем? («Краса...»)
5. У якій грі не було рівних Планетнику? (Гилки)
6. Яку квітку хотів погладити хлопчик, перебу¬ваючи на галявині? (Лісовий дзвіночок)
7. Звідкіля вийшов Дід Капуш до хлопця? (Із куща бузини)
8. Ким став хлопчик для Діда Капуша? (Учнем)
9. Від чого, на думку Діда Капуша, залежить життя на землі? (Від сонця)
10. Що Капуш називав зеленою книгою? (Природу)
11. За що селяни надумали стратити хлопця? (Вва¬жали його винним)
12. Що сталося із Планетником? (Піднявся у небо)
Упізнай героя.
1. «...А плата? За гріш не купиш маку, а за грив¬ню правди. Мені б живе слово, бо я говорю зі всім на світі й сама із собою». (Олена Булига)
2. «Малий? Хай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше за мене!» (Знахарка)
3. «Рік неврожайний, подушне плати, кріпаччи¬ну відробляй». (Мати хлопчика)
4. «Я... виплекаю квітку — я стану над громом». (Планетник)
5. Письменник у своєму зверненні наполягає на
: :у, щоб кожна людина
поспішала жити і кохати. (Так)
6. Володимир Симоненко застерігає читача, щоб
той обрав правильний життєвий шлях. (Ні)
1. Рядок «очі твої — одні» у поезії повторюється
двічі. (Так)
8. У своїй поезії В. Симоненко проголошує, що кожна людина повинна мати право на відпо¬чинок. (Ні)
9. Автор у творі зазначає, що завтра на цій землі «жити спішити треба». (Ні)
10. Автор поезії змушує людину замислитися над тим, що їй необхідно залишити по собі добру пам'ять. (Так)
11. Читач під впливом вірша намагається пере¬глянути своє ставлення до життя. (Так)
12. Вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» Симонен-ка виходить до збірки «Земне тяжіння». (Так)
Тема. АНДРІЙ МАЛИШКО
«Пісня про рушник»
І.Про який народний обряд йдеться у тво¬рі? (Проводи у дорогу)
2. Як називає свою матір у пісні А. Ма¬лишко? (Рідною)
3. Куди водила мати свою дитину? (У поля край села)
4. Для чого мати сину дає рушник? (На щастя, долю)
5. Яким був материн рушник? (Вишитим)
6. Якою у творі названа усмішка матері? (Незрад¬ливою і ласкавою)
7. Як герой твору простеле материнський руш¬ник? (Наче долю)
8. Якою була мати, коли проводжала сина? (За¬смученою)
9. Які гаї хоче бачити герой пісні на рушнику матері? (Солов'їні)
10. Хто написав музику на слова А. Малишка «Пісня про рушник»? (П. Майборода)
11. Що в уяві героя оживає на материнському рушникові? (Дитинство, розлука, вірна любов)
12. ому А. Малишко присвятив «Пісню про руш¬ник»? (Мамі)
«Стежина»
Закінчи речення.
1. Стежина А. Малишка до рідної домі? у його... серці.
2. Рідною поет вважає стежину біля... воріт бать¬ківської хати.
3. У пісні А. Малишко називає край... нашим.
4. Обрій землю обніма... на вечоровім видноколі.
5. Біля серця поета стежина стеле... цвіт.
6. Рядок поезії, який повторюється двічі:... «Од¬ним одна біля воріт».
7. Стежина «мита-перемита»... дощами.
8. Стежина для А. Малишка — це... його зв'язок з рідним краєм.
9. Згадуючи свою стежину, поет відчуває... жаль і біль.
10. У творі автор згадує сільськогосподарську рос¬лину — ... соняшник.
11. Пісня А. Малишка «Стежина» («Чому, сказа¬ти, й сам не знаю») створена у співавторстві з композитором... Олександром Білашем.
12. Стежина, на думку А. Малишка,— індивіду¬альна, як людське... життя.
Назви поезію А. Малишка.
1. Синів виростали, не зводили з ока,
Любили в житті над усе...
(«Вогник»)
2. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
(«Пісня про рушник»)
3. Дарують ласку, повну болю й змоги,
Щоб в очах уздріть нові прологи.
(«Приходять предки»)
4. Між круглих соняхів із літа
Мій рівний біль і ревний жаль.
(«Чому, сказати, й сам не знаю»)
5. Чи ти не став розщепленим, як атом,
Недовірком, схизматом чи прелатом...
" («Приходять предки»)
6. Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
(«Пісня про рушник»)
7. Шумить під вікном молода тополина,
Неначе у серці моїм.
С«Йогник»)
8. Нема кінця їй в темнім лузі, .
Та й повороту теж нема.
(«Чому, сказати, й сам не знаю»)
9. І кайдани подзвонюють з плугами, Зерно, і кров, і ночі із снігами.
(«Приходять предки»)
10. Кудись пішла, не повертає,
хоч біля серця стеле цвіт...
(«Чому, сказати, й сам не знаю»)
11. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
(«Пісня про рушник»)
12. Там батько не спить і задумалась мати,
Ота, що у світі одна.
Тема. АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ «БЛАКИТНА ДИТИНА»
1. Кого нагадувала хлопцю трійка у щоденнику? (Шершня)
2. Що було єдиним на селі документом, який за¬свідчував особу господаря? (Картуз)
3. Як дядько Матвій покарав Толика за проник¬нення в сад? (Відшмагав кропивою)
4. Ким уявляв себе Толик у власних мріях? (Ко¬заком)
5. Як звали вужа, що так налякав учительку Та¬мару Оксентіївну? (Микитка)
6. Чим закінчилася розвага Толика із жабенята¬ми? (Проковтнув жабеня)
7. Із якими тваринами Толик не знаходив спіль¬ної мови? (Із собаками)
8. Чому Толик не любив алгебри? (Не розумів)
9. Кому Толик і хлопці оголосили таємну війну? {Машиністу Федору)
10. Яку зброю використали хлопці? (Бовтуни)
11. Чим закінчилися стосунки Віктора Михайло¬вича і Галини Іванівни? (Весіллям)
12. Що любив ловити Толик? (Раків)
Упізнай героя.
1. «Мав найбільші, з лопату, долоні із зашкару¬блою шкірою і грубезний голос, а надто, коли погрожував...» (ДядькоМатвій)
2. «...Були найдовші коси серед дівчат». (Оля Чровжова)
3. «Змалечку ріс... у лісі, і все, що там бігало, літало, стрибало і повзало, знаходило з ним спільну мову». (Синлісника Василь Кологойда)
4. «Ніхто у нашому селі не мав таких блискучих, із рипом, чобіт, такого синющого галіфе, таких червоних сорочок із справжнього оксамиту, що аж очі вбирали, виглядаючи спід чорного, теж нового-новісінького піджака!» (Федір Бурлака)
5. «Очі червоні, грива наїжачена, з ікластої паще¬ки виривається тихе гарчання...» (Пес Полкан)
6. «З яким захопленням дивилися на нього! Та¬кого ж червоного, як і його учні, з ніг до голо¬ви заліпленого снігом». (ВікторМихайлович)
7. «Завжди отак: тільки зберешся зробити добру справу, як він і підкотиться із своїми сумніва¬ми!» (Ванько)
8. «Високий, ставний, він мовчки проходив шкіль¬ним подвір'ям, строго поблискуючи скельцями окулярів...» (Завпед Павло Степанович)
9. «Обличчя... приходить у рух. Часто скліпують повіки, посмикуються щоки, розтуляються й затуляються губи, посіпується гостреньке підборіддя, а розвихрений непокірний «пів¬ник» на голові стирчить наївно й беззахисно». (Син головного героя)
10. «Не хоті заперечувати, щоб не розчаровувати своїх друзів. І нізащо не зізнався б, що часто просинаюся посеред ночі та прислухаюсь: чи не вистрибує оте жабеня у мене в животі?..» (Толик)
11. «...Була дуже молода і дуже красива. Така красива, що ми аж завмирали, коли вона за¬ходила до класу». (Галина Іванівна)
12. «...Одного разу натрапив на зміюку. І добре, що приловчився ухопити за голову, а не за хвіст!» (Микола)
Тема. ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО. ВІРШІ
Закінчи речення.
«Мова»
І.Мову українців В. Голобородько називає... на¬шою.
2. У Пісні кожне слово... проспівано.
3. Кожне слово нашої мови записане у... літописі. 4.3 побратимами українці розмовляють слова¬ми... пісенними.
5. Якими словами на самоті мовчать українці, нехай знають... вороги.
6. Висловлення почуття любові, пошани до рід¬ної мови — це... тема поезії.
7. Уславлення ролі мови, її значимості у житті нашого народу — це ,../дея поезії.
8. Вірш, ознаки якого наближені до прози, — ... верлібр.
«Лелека»
І.Як В. Голобородько називає лелеку? (Чорно¬гузом)
2. Хто називає лелеку астер, ґастір, ґарист, ґай-стер? (Німці)
3. Із якої мови прийшло слово «лелека»? (Ту¬рецької)
4. Що розшукує птах на клуні для нового гнізда? (Колесо)
5. Хто вмовляє лелек мостити гнізда на хаті? (Діти)
6. Якими іменами, крім пташиних, іще назива¬ють лелеку? (Людськими)
7. Хто звертається до лелеки із замовлянням «Бузьок-чапля — молока крапля, і в горнець, і в скопець, а сам бузьок молодець»? (Пастухи)
8. Про яку людину говорять виграв бузька на костелі? (Азартну, яка програлася)
9. Кого приносять лелеки? (Дітей)
10. Після якого народного свята лелеки відліта¬ють у вирій? (Спаса)
11. Від кого не ховають гнізда лелеки, як і ластів¬ки? (Від людей)
12. На яке свято для лелек люди випікають тіс¬течка? (На Благовіщення)
тема. КОЗАЦЬКІ ПІСНІ
«Ой на горі та женці жнуть»
1. До якого виду пісень належить твір «Ой на горі та женці жнуть»? (До козацьких)
2. Яка тема пісні? (Зображення військового походу козаків)
3. Хто очолює військо запорозьке в пісні? (Доро¬шенко)
4. Як він вів своє військо? (Хорошенько)
5. У кого серед козацтва був кінь вороний? (У пана хорунжого)
6. Хто проміняв жінку на тютюн та люльку? (Са¬гайдачний)
7. Кого у творі названо необачним? (Сагайдачного)
8. Куди йшли козаки? (На війну)
9. Які військові звання названі у пісні? (Козаки, хорунжий)
10. Яка головна думка пісні? (Уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська)
«Стоїть явір над водою»
1. Хто головний герой пісні? (Козак)
2. Де він перебуває? (У неволі)
3. Хто чекає козака на Україні? (Кохана дівчина)
4. Який художній засіб використано у рядку «Стоїть явір над водою...» (Метафору)
5. Які образи-символи, типові для усної народ¬ної творчості, використані у пісні? (Явір, крута гора, чорний ворон)
6. До якого розряду суспільно-побутових пісень належить «Стоїть явір над водою...»? (До ко¬зацьких)
«Гомін, гомін по діброві»
1. Назвіть героїв пісні. (Мати і син)
2. Чому зчинився гомін по діброві? (Мати виганяє сина у військовий похід)
3. Що відповів син на таку промову матері: «Не¬хай тебе орда візьме»? (Мене орда знає, в чистім полі об'їжджає)
4. Чим наділяє козака турчин? (Сріблом-золотом)
5. Хто козака пивом-медом напуває? (Лях)
6. Про що підмовляє героя москаль? (Покинути рідну землю)
7. Чи боїться козак своїх ворогів? (Ні)
8. Який художній засіб використано у пісні для змалювання стосунків козака із ворогами? (Гі¬перболу)
9. Про що розповідають останні рядки пісні:
«Мені, мамо, змиють дощі, А розвіють буйні вітри, А розчешуть густі терни»?
(Про суворий козацький побут)
10. Яка ідея пісні? (Уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги)
11. У якій формі побудовано пісню? (Як діалог між матір'ю і сином)
12. Який жанр цього твору? (Козацька пісня)
Немає коментарів:
Дописати коментар